Вы не вошли.
У мене таке враження, що світ летить в якусь пизду і я разом з нею. В групі я також вже не співаю. Мені ще бракувало через весь цей стрес накосячити на роботі, щоб мене і звідти вигнали.
У мене таке враження, що світ летить в якусь пизду і я разом з нею.
Співчуваю, анончику... У мене теж таке відчуття, comes with being a Ukrainian after 2022, I guess.
А що зі співом, чому?
Анон пишет:У мене таке враження, що світ летить в якусь пизду і я разом з нею.
Співчуваю, анончику... У мене теж таке відчуття, comes with being a Ukrainian after 2022, I guess.
А що зі співом, чому?
Ох, дякую, ну ці масштаби не порівняти, звичайно(
А в групі всі вирішили робити щось інше. Але в мене скоро новий проект буде, я вже деяких музикантів знайшла. Побачимо
Отредактировано (2024-11-14 21:41:36)
Колишній попросив мене зʼїхати в січні, щоб йому було чим оплатити квартиру (бо обидві ми не потягнемо). А я знайшла собі квартиру з грудня. Якщо мені відмовлять, бо я не зможу заїхати в грудні, це буде пиздець. Півтори місяці стирчати тут з ним _майже_ одній кімнаті (у нас двоярусна квартира, але по суті, це один простір). І він мені каже: «ну, ти знайшла двокімнатну квартиру, а можна я з тобою переїду, щоб було дешевше?» нє, ну не їбанат? Я якомога більше часу намагаюсь уникати дому, щоб його не бачити і не травмуватись, а він хоче переїхати зі мною??
Взагалі, таке враження, що йому похуй, хоча він і каже, що йому погано і він просто намагається себе чимось відволікти.
Я просто хочу зʼїхати звідси якомога раніше, але не хочу бути мудачкою і кидати його без грошей. Тим більше, що я також в контракті і якщо він не заплатить, то це будуть наші спільні борги.
Завантажила бамбл подивитись, що за люди там сидять. Нікого не лайкала, бо не хочу зараз побачень. Але дивитись на людей весело.
На жаль, задротів, яких я обожнюю, там майже нема, пройшла мода. Зате всі такі активні, спортивні і позитивні, що мені навіть захотілось їх лайкнути, щоб зустрітись і вияснити, який відсоток їхньої анкети - пиздьож.
Я тепер розумію, чому чоловіки жаліються, що їм важко на сайтах знайомств. Бо в половини крім фото немає інфи, деякі ставлять всі фото з якоюсь компанією (так, я зрозуміла, у тебе є друзі, а ти тут де?), деякі ставлять вік 30-35, а виглядають на 50-150, деякі взагалі тест на їбало не проходять, бо сують камеру в обличчя так, що хочеться відійти від телефону.
А от з дівчатами ситуація інша. Принаймні з тими, хто шукає інших жінок. Майже завжди щось пишуть про себе, гарні фото, профіль заповнений. Краса!
А ще, дійшла до фази, коли колишній мене бісить. Мабуть, це добрий знак.
Коли вестерни пушуть: «Слава Україні! Ні!», мені треба декілька секунд, щоб зрозуміти, що «Ні» - це «хай» англійською. Бо я вже подумала того чувака послідовно… проігнорувати
Знайшла аж дві квартири. Було трохи важко прийняти рішення, тому що:
1. Варіант:
- 2 кімнати, 60 кв.м
- 680 євро
- без балкону (я палю, для кішки буде погано, якщо я буду палити навіть на кухні)
- з кухнею
- з великою ванною (круто, але це значить, буде холодно)
- на другому поверсі
- трохи далі від вокзалу
2. Варіант:
- одна кімната (45 кв.м)
- 500 євро
- сад і тераса (вихід через кухню, тож в кімнаті не має бути холодно)
- кухня
- ванна кімната маленька, з душем, без ванни
- перший поверх, але з жалюзі
- близько до вокзалу і магазинів
Все ж таки взяла однокімнатну. Для мене однієї досить цього місця. Мені багато не треба (я навпаки люблю більш маленькі приміщення, плюс, не треба буде багато меблів докупляти), важливіше, щоб було ближче до вокзалу, дешевше і щоб було де палити. Ну і на однокімнатну мені швидше контракт дали.
От недарма кажуть, що переїзд гірше за пожежу, бо я ще не переїхала, а вже заїбалася