Вы не вошли.
Штолен — традиційна німецька випічка, яка своєю формою та білим кольором повинна була «нагадувати» загорнутого у пелюшки Христа-немовлятка. (с)
Себто Христового тіла у вигляді причастя цим людям було замало
Закінчуємо тимчасово відьомську тему, наступні будуть дракони!
Анон, чудові малюнки і чудові фото!
чудові малюнки і чудові фото!
Дякую, анончику
Військовий шпиталь, де я, мб, працюватиму, - один з найкращих в Польщі. Там регулярно лікуються українськї бійці. Сусід (він там санітар) розповів, що одного привезли так нашпигованим залізом, що ніхто не вірив, що він виживе. Але вижив! Вже поїхав додому, каже - ну раз на фронт не можна, буду волонтером. Ти ж котичок
Здавала аналізи до праці. Цікаво: коли говорю, що після операції ліва рука взагалі не віддає кров, мені чомусь не вірять, і вперто намагаються взяти кров саме зліва. От і вранці - пані з лабораторії потикала мене голкою зліва, потім довго вибачалася, дала полуничну карамельку і життєрадісно сказала: "Найголовніше в нашій справі, що пацієнт пережив!" Це було несподівано смішно XD
Зараз лежу вдома. А треба шафу збирати. А я чогось ой, всьо.
По дорозі побачила попелясто-сірих сарночок - вперше у місті. За містом бачу регулярно. Також в місті бачила велетенського зайця, який плигав між клумбами поблизу великого торгівельного центру, гарнюньку ласку з білим комірцем, що бігла на заплетеній виноградом огорожі, незадоволеного тхора (викидала сміття вночі, він вискочив з баку і насварився на мене), яскраво-руду молоду лисицю. Лисицю я намагалася почастувати яйцем, вона дуже боялася, але ще сильніше хотіла підійти. Втім, я вирішила не мучити тварину, поклала яйце і відійшла. Лиска вхопила частування і втекла. Ну, аби була здорова)
Отредактировано (2023-11-29 16:13:19)
Виважено про український Донбас.
https://realgazeta.com.ua/dvi-luhanshchyny/
Чомусь згадалося моє дитинство на Слобожанщині. Довкола всі говорили на суржику, а от викладання в школі відбувалося російською. Але у нас були дуже харизматичні вчителі української мови.
Світлана Іванівна, найдобріша і найм'якша людина, яку я коли-небудь знала. Завжди говорила тихо, злегка усміхнено. Обожнювала золотого, сонячного Стельмаха, вишуканого Рильського.
Мовчазний короткозорий Леонід Павлович завжди носив з собою скрипку. Міг посеред уроку заграти якусь колядку чи щось з репертуару тріо Мареничів. Понад усе любив довженківську "Зачаровану Десну".
Вщиплива іронічна Галина Павлівна. Личинка Подерев'янського, чистий постмодернізм, а не людина. Сама себе називала Галушка Падлівна, навіть під час уроку. Могла в будь-який момент спитати щось на кшталт "Ви вважаєте творчість Івана Франка нудною чи поверхневою?". Любила все, що було в українській літературі, і так само нещадно всю українську літературу критикувала. Возила нас в гори. Під її керівництвом ми горлали "Червону руту" в снігах Ельбрусу.
Шкода, що нікого з них в живих вже немає.
Сьогодні в Польщі Анджейки (свято святого Анджея), це такий спеціальний день для ворожіння на кохану людину. У мене все владналося з документацією, завтра іду на перше школення (навчання), понеділок - перший день роботи. Зайшла постригтися, а в пані Беати нереальні якісь люксуси - безкоштовні печивко з передбаченнями, кава і шприц-апероль! Єзу, цо шє дзеє! Словом, я майже працевлаштована, красива, п'яна і маю добре пророцтво: "Сівба буде важка, але врожай багатий".
Обговорювали з молодшим котиком подальші плани. Він зараз має статус мобіка, але запропонували підписати контракт до закінчення бойових дій. Плюси - він може стати молодшим сержантом, командувати бойовою одиницею, матиме більшу зарплату. На мій погляд, все було ок, але він вагається. Питаю, чого. Відповідає - тому що мобікам легше звільнитися зі скасуванням воєнного стану, а контрактника може затримати підрозділ, якщо вважатиме, що його професія критично потрібна. Оскільки професія котика таки критично потрібна, то є й нехороші варіанти. А котик не військовий і ніколи не хотів ним бути, він просто пішов, бо на нас напали. І мріє якнайскоріше повернутися до цивільного життя.
ААААА все, від 11го офіційно працюю у військовому шпиталі!
Як я заїбалася з цим паньствовим затрудненьєм, передати не можу...
Дійшла нарешті до місцевого гномка. Чому він залізничник, я розумію, але чому він ще й рептилоїд? Треба попитати.
Дракончики! Ціла коробка дракончиків!
https://www.etsy.com/listing/1611091562 … ns-clipart
А ЛГБТ-магазинчик досі не розблокували((
Дракончики! Ціла коробка дракончиків!
Smoki w kartonie.
Очень красиво, анончик! Надеюсь, магазинчик разблокируют.
Хотіла сьогодні піти купити рослинку, але подумала, що ліньки)
Smoki w kartonie.
W pudełku!XD Таке миле слово пуделко, просто не можу.
Дякую, дорогий анончику
Миколай-Миколай, принеси в мішку перемогу, повернення всіх українських котиків... і лускавочки! Бо лускавочки охуєнні.
Колись і у нас такі були вдома, коли була мала, часто приміряла зі святковим платтям. А потім мама комусь їх подарувала
От точно такі були...
Пацьо́рки, або бранзульєти, або бранзолети, або кулі, або лускавки, або надуванці, або надуванчики, або світлячки — українська назва нагрудної прикраси у вигляді однієї довгої або кількох коротших низок дутих порожнистих намистин з кольорового скла.
Як свідчать давні газетні публікації, їх постачали із чеських територій поблизу Судетів у часи, коли Галичина була частиною Австро-Угорщини. У середині XVI століття німецькі поселенці в містечку Яблонець-над-Нисою почали виготовляти скло й заснували перші мануфактури. В тамтешніх майстернях виробляли скляні намистини, фарбували у різні кольори й використовували у прикрасах.
Під час наполеонівських війн, революцій 1848 року ця індустрія дещо занепала. Але від кінця XIX століття почався новий етап розвитку.
Однак все кардинально змінила Друга світова війна. Після неї більшість німців покинула судетські території. Тоді Австрія запросила переселених ремісників у місто Енс, і робота закипіла вже там. Прикраси виготовляли, переплавляючи американські коробки від печива й інші алюмінієві елементи. Року 1947 там заснували кооператив Gablonzer. Він діє до сьогодні.
У Чехії цей промисел також не занепав. У XIX столітті жителі поселення Понікла, розташованого неподалік Яблонця, перейняли технологію виготовлення скляних прикрас. 2020 року різдвяні прикраси з Понікли ввійшли до списку всесвітньої нематеріальної спадщини ЮНЕСКО.
https://www.facebook.com/permalink.php? … 6651935099
Отредактировано (2023-12-05 20:34:42)
У нас були такі ж лускавочки, але у вигляді ялинкової прикраси. Можливо, хтось переробив. Оці сріблясті напівпрозорі частини і зараз наче вдома лежать, але нема можливості сфотографувати.
Можливо, хтось переробив.
Часто переробляли, бо забулося, що то намисто. Тому отаке регулярно бачу - Буси вінтаж з ялинкових лускавок https://www.olx.ua/d/uk/obyavlenie/busi … QAeMT.html
Нікіта Тітов
З днем ЗСУ!
Вчора ввечері прийшли дорогі сусідоньки. Принесли нову рослинку, гірлянди, шоколадки і, о Єзу, наклейки для посткросінгу! Розчулили нереально Втім, у мене для них були дві мегамиски салату (шуба, полякам зазвичай подобається) і шоколадні бомби для кави. Пані дуже цінують, коли я для них готую, особливо люблять борщ і вареники (пероги по-польськи). Потім пообнімалася з собакою однієї з сусідок, ласкавим кунделиком. Вийшла з ними на вулицю, під білі зорі над білим снігом. Кіт, який живе навпроти, стрімголов побіг до собаки і потерся об його груди голівкою! Розчулилася вдруге, повернулася і нарендерила зимових хатинок.
Сьогодні Миколайки і День ЗСУ, а завтра день народження молодшого котика. І всі три свята про нього. Так дивно, колись він тримався за життя через мене, тепер тримає мене. Старший котик, здається, підхопив-таки ковід, вивезли до лікарні.
Котик народився, славлю його! І подарунок мій вчасно доїхав, дякувати перевізнику)
Оброблене фото, ще передвоєнне
Отредактировано (2023-12-07 22:05:30)
Змонтували шафу, тепер ми капець модні, я навіть платтячко встигла повісити. А потім сусіди принесли диньовий (гарузовий тобто) лікер і дуже гаряче привітали з днем народження котика. Дякувати небу, я встигла передбачливо приготувати величезну миску запечених крилець і сирну тарілку. Зараз піду спати, ібо нєфіг ходити п'яними на холіварку!
Отредактировано (2023-12-07 22:06:32)
Провела до Германії волонтерів. Вони завжди у нас ночують, коли їдуть до Мюнхена. Стояли на кордоні 8 годин, і то ще не найстрашніше - за ними люди стояли 12. Нагодувала оладками з яблуками і курячими крильцями. Крилець зазвичай роблю багато, бо їх люблять сусіди, а сьогодні зробила 3 листи замість 2. Головний секрет - перед запіканням ошпарити їх окропом, щоб хрумтіли і були красиві.
Хотіла вийти на закупи, але чогось не маю сил, наче трохи втоми хлопців взяла на себе. Тому піду завтра, бо неділя хандльова (торгова). Зазвичай в неділю магазини в Польщі не працюють, але у передсвяткові дні трапляються винятки. Сиджу вдома, рендерю акварельки, скоро почну робити шопку для сусідів і великий вінок з шишок. Слухаю польський трукрайм, подобається, зокрема, оце https://www.youtube.com/watch?v=5K3hG0F--TQ А завтра, може, куплю павука!
Котик в день народження ночував не на базі. Якраз росіяни обстріляли Харків, але він спить так, що пропустить навіть ядерний вибух. Тому о 6 ранку прокинувся, побачив новини і одразу написав мені, що живий-здоровий.
Виявилося, що сусід любить історичні романи. Поговорили про Прусового "Фараона", наскільки це взагалі можливо з моїм рівнем польскої XD Куплю йому якусь книжкову новинку на Різдво. Цікавостка для панства: цей краснолюдок просто нереально схожий на сусіда, наче з нього робили. Спитала - сміється, каже, що то в нього занадто типова зовнішність.
Для себе
https://novapolshcha.pl/article/gzhegoz … a-ce-ganba
Прокурор польського Інституту національної пам’яті закрив розслідування операції «Вісла». За висновками слідства, виселення людей української, лемківської та польської національностей 1947 року мала превентивний і захисний, а не репресивний характер. В інтерв’ю Маґдалєні Ріґамонті професор Ґжеґож Мотика, член Колегії ІНП, коментує рішення Відділу прокуратури.
Ґжеґож Мотика: Вважаю, що це величезна ганьба для прокуратури ІНП на чолі з прокурором Анджеєм Позорським. Цей відділ, покликаний викривати злочини комуністів, видає розпорядження припинити розслідування одного з найбільших їхніх злочинів, скоєних після Другої світової війни проти польських громадян у рамах репресивної операції. Саме слово «репресія» вжито в постанові Політбюро Польської робітничої партії (ПРП), яке видало наказ провести операцію «Вісла». То як можна заперечувати репресивний характер операції, коли самі виконавці її такою назвали?
У повідомленні про це рішення зазначено, що операція «Вісла» не мала національного характеру, хоча (особливо в перші дні) вона мала радше расистський характер, бо Політбюро ПРП постановило, що українці й ті, хто має бодай краплину української крові (себто особи зі змішаних сімей або чиї бабуся чи дідусь мали українське походження) підлягають виселенню, а їхнє майно потрібно конфіскувати. У повідомленні прокуратури про це навіть не згадується. Прокурор пише, що «евакуація» відбувалася гуманно. Насправді під час транспортування померло понад 60 людей, здебільшого літніх і дітей, — через погані умови. Навіть відомі деякі імена і прізвища. Прокурор узяв це до уваги? Він доклав зусиль, щоб перевірити, яка причина цих смертей? Якщо ні, то, на мою думку, прокурор грубо знехтував своїми обов’язками.
У цій ситуації вражає ще й те, що розслідування, яке раніше 3 жовтня 2022 року. було призупинено, несподівано 24 листопада поновили — і відразу закрили. Навіщо? Це дуже дивний і нерозумний крок, особливо в ситуації, коли триває блокада польсько-українського кордону й коли досить іскри, аби розпалити пожежу.
Просто на зооекзотиці мою співавторку трафив шляк. Це істеричні хуярти, не звертайте уваги. Рожевощока голубоока дівчинка весело цвірінькає з улюбленим блогером про павучків, і раптом ти бачиш, як вона хапається за голову, моментально біліє (навіть очі наче вицвіли) і стікає на підлогу. Гіпертонічний криз, тиск 200, жахливий головний біль. На щастя, там були медики, вони сиділи з нами годину, а потім викликали каретку. Курва, каптопріл взагалі не давав ефекту! Вперше таке бачу((( Тепер співавторка лікується у ендокринолога, займається ЛФК, все буде добре (лікарі пообіцяли).
Павучка я так і не купила. Але, власне, наразі піхуй.
Почуваюся якось так.
Отредактировано (2023-12-15 22:35:53)
6.30. Нарешті я побачила північне сяйво! Там ще були красивенні зелені відтінки, але телефон їх не зловив(
Нова робота і поліцеалка зжерли мене всю, але нарешті маю 4 вихідні! Про роботу пізніше, вона досить всрата, але весела. Я підчепила від колежанок нову манеру матюкатись - кужьва XD
Завтра Різдво, єжику, для чего ти сидиш в картонній коробці? А для того, що заїбавсь. Треба було зібрати купу подарунків (чек), доробити занедбані справи (майже чек), прибратися (чек), прикрасити ялинку (чек), приготувати стіл (ніхуя не чек, готуватиму завтра). 25го прийдуть сусіди, співавторка і ще одна хороша знайома. Оселедець під шубою потрібен? Ще б пак. Вареники? Аякже! Смажений карп? Без нього Різдва взагалі не буде! Сусідка принесе холодець, друга - барщ з ушками (то такі міні-варенички з грибами), сусід - вудку, знайома - фаршировані яйця. До того додам ще магазинний сирник, соки і каву, і вистачить. На 12 страв мене жодного разу не ставало.
Вчора після роботи нашвидкуруч зробила і виставила в під'їзд шопку. Дивлюсь тепер на голову Ісусика - ннну що ж, буває й гірше. На майбутнє - якщо треба нормальна людська шопка, починай робити її у вересні XD Але хай вже буде, курча, сил переробляти нема.
Сусідка доповнила композицію)
Щойно прийшла співавторка і принесла мені... коробку гуаші! 10 літрів!
Треба ліпити вареники, а я обіймаю фарбочки і волаю як несамовита XD