Вы не вошли.
Мене блоканули за одиничну покупку, курви
Мою знайому з України також(( Раптом щось дізнаєшся, напиши, будь ласка. Я задала питання в парі спільнот, подивимось.
Тим часом продовжую працювати, на першому магазині виклала червоний різдвяний сет
та десяток мегашоколадок Мілка з різними начинками - квадратіш, практіш, гут.
сорі, що втручаюся порадою, але шоколад може бути заборонено пересилати за кордон, і деякі інші продукти. Перевір. Можна навіть подзвонити на інфолінію Novapost.pl (Нова Пошта в Польщі) і уточнити, якщо з польською не луже.
Хай котиків твоїх Бог боронить.
сорі, що втручаюся порадою, але шоколад може бути заборонено пересилати за кордон
Втручайся скільки завгодно! Так, то забагато для пересилки НП. Але я передаю з волонтерами, вони пообіцяли довезти.
Хай котиків твоїх Бог боронить.
Дякую, анончику!
І тобі
Отредактировано (2023-11-15 21:28:42)
Знайшла російськомовний вірш, який мені ще до війни подобався. Чекнула автора. А він проти війни. Тому нехай тут буде.
Власне, одне з останніх його антивоєнних
Окей, пішли вірші, то будуть вірші.
Несправедливо забутий Леонід Стрельник. На Луганщині було багато талановитих поетів, тих-таки Голобородька і Біливоду взяти, але Стрельник - вчитель, друг і любов, для мене - найкращий і найсвітліший.
Книжка, яку Леонід Петрович мені подарував, залишилась в Луганську. В інеті його поезій майже немає. Знайшла тільки це, не найкраще, але маємо те, що маємо.
***
У кожного доля – як небо,
А в нім – що не крок, то зоря.
А значить, ліпити не треба
В собі ні раба, ні царя,
Бо й небо, і зорі – нетлінні,
Як дух незнищенний пашниць,
Де світиться наше сумління
Очима козацьких криниць.
Петро Біливода. Мій сусід родом з Біловодська на Луганщині. Був журналістом. Загинув трагічно - повішеним в котельній під Києвом. Писав, як на мене, геніальні вірші.
* * *
Коли коливається клен, ковила,
коли коливається шлях, коли я
під кленом цей вітер триклятий клену,
по вітру летить моя зібгана тінь –
її вже ніколи не наздожену.
В повітря і батько злетіти хотів,
та глибоко в землю уріс його тин.
Так глибоко в землю уріс його світ,
що й зараз лелека самотній стоїть.
Стоїть на повітрі, бо й клен одлетів,
стоїть на подвір’ї, стоїть між вітрів,
стоїть на порожньому просторі так,
неначе нікуди ніхто не злітав.
* * *
Із ночі в світанок пливе всюдихід,
немов криголам розсуває туман.
Так тихо на світі, що навіть луна
озватись боїться на шум двигуна.
Куняє керманич за круглим кермом,
не слуха мене неслухняне перо,
дивлюсь і не бачу, що тут мерехтить
на білім папері і там – за вікном.
Хто перетинає ранкове шосе:
чи думка прудка, чи весна молода,
чи в вічність відряджений Сковорода
в оклунку сніданок свій бідний несе?..
Ось стане повітря прозорим, як скло,
і їхати буде крізь скло всюдихід,
і вийде – рукою махнути услід –
уся Україна з хвірток і воріт.
Це були бурхливі (як на мене) вихідні:
знайшла нову роботу (яку, напишу потім, бо забобонна);
отримала повідомлення, що, скоріше за все, дадуть невеличкий бізнес-грант;
нарешті послала під три чорти друга, який з початку війни співав гарної "от ти уєхала, канєєєшна".
Курва, то занадто! Я дика сичина, я не можу в стільки соціалочки одразу. ААААААААААААААААААаааааааААААААААААА
Вчора сиділа у сусідів (мила пара за 70). Пили лікер зі смаком кукулки (то такий польський шоколадно-вершковий десерт). Дивилися популярну програму Tak to leciało. Суть: учасник співає пісні різних років, дивлячись на текст на екрані, в якийсь момент текст вимикають, і учасник повинен згадати, що там далі, й проспівати. На екрані такий собі заводний хлопець Адам. Сусідка:
- Але ж файний фацет... Але ж дотепний... Але ж добре танцює... Але ж ма вспанялий глос (чудовий голос)... Хиба ест правдзівим геєм! І цо не так? *до чоловіка* От зобач, який пшистойняк (красень)! Ти такий не був!
XD
І трохи затишного відьомського Різдва
https://www.etsy.com/pl/listing/1599273 … ve_1&pro=1
Отредактировано (2023-11-20 14:35:14)
Cусідка знає все оседле і розповідає страшні історії. Зібрала кілька останніх фраз кожної:
Бувши молодою, вона хлопців била до юшки з носа і п'яна з калюжі пила. Зараз вже не те, зараз песика завела, в шпиталі працює.
А після похорон коханця він повернувся до жінки. Чому вона його не випердаляла, не знаю.
От вона з ним не розлучилася, коли він просто пив, а тепер він важить 150 кіло і сцить під себе.
Вона йому сказала - зустрінемось коло вокзалу в 15.00. І не прийшла. І так три місяці. А потім вони одружилися.
Він любить гриби. Щонеділі зараз по гриби їздить. Тричі вже травився, але нічо, відкачали, знову їздить.
Вона не працювала, чоловікові істи не готувала, купляла тільки собі вудку і котам курячі грудки. Так чоловік спродав квартиру і вивіз жінку на село до лісу, там найближчий магазин за 4 кілометри. Так до них тепер той любитель грибів їздить.
Вона з 11 років з хлопцями трахалася, а потім в монастир пішла. Але й там трахалася, тож вигнали. Вийшла заміж десь в Італії, троє дітей, два коханці, чоловік любить, машину подарував. А вона як приїздить до мами, каже - в монастирі найкраще було.
Старенька тендітна пані щось собі жебонить за келишком лікеру, струшує попіл в чашку з-під кави, а я слухаю трохи відсторонено, наче гойдаюся на хвилях людських доль. І цю пані, яка вже не бачить на одне око, і всіх отих героїв її оповідок, і всіх, хто страждає зараз, неймовірно, до щему жаль. Господидобрийбожечку, допоможи нам вижити серед цієї смертної любові, чи як там було сказано. Господидобрийбожечку, як же все це болить.
Отредактировано (2023-11-20 22:16:09)
Анон, просто
Анон, просто
та то попустить, анончику, я буваю занадто вразлива. Доброго тобі дня.
З першим снігом!
Трохи естетики Різдва, все чесно спеньонжене з інтернетів
Натхнення для пакування подарунка онучку-мінімалісту. Все також чесно спернічене
Друг зараз на ротації, робить вдома ремонт, перебирає старі завали. Вирішив показати всьому фейсбуку встид, себто мій малюнок кількарічної давності. Залишу тут як стимул для розвитку XD
В цифрі малювати легше, завжди можеш все виправити. Але відчуваю сильну потребу повернутись до фарб та олівців - з ними відчуваю більше тактильного, візуального і всяких інших задоволень. Колись повернусь.
Отредактировано (2023-11-23 17:21:15)
Так блд життя більше не буде таким, як завжди!
Це Шон Конері в фільмі "Зардоз". Я повинна це побачити!
Трохи замерзаючої Європи
Пост про павука, обережно! Про всяк випадок буде під катом.
Отредактировано (2023-11-24 23:32:54)
І останнє на сьогодні - ще трохи відьомського колоріздвяного настрою в магазинчику. Не впевнена, що відьми святкують Різдво, але чому б ні, хто дорослій самостійній жінці завадить?
https://www.etsy.com/listing/1604564546 … nter-witch
Отредактировано (2023-11-24 23:38:45)
Вчора показала сусідці (70+) робо-докторка з польськими матюками. Боже, як вона реготала, обдзвонила всіх друзів, як захоплено всім цитувала! Тому сьогодні після поліцеалки іду показувати цю відяшку компанії старших фанатів жартів про гувно і дупуXD
https://www.youtube.com/watch?v=TtorFZLlEuc
Отредактировано (2023-11-25 11:06:57)
Компанія була невелика, але бардзо пожондна: пан директор, пан аптекар, п'яний золотар, дві курви і я (с)
Поважний пан, який підливав всім пиво, виявився однокласником сусідки... і колишнім монахом-домініканцем. В монастирі пробув десь три роки, не сподобалось.
- Я просто сказав, що вони скурві синки, і що хлять вудку до жигачки можуть тільки свині. Ну й пішов. Зараз маю шестеро онуків.
Після цього можна було без сумніву ставити шановному паньству відео про дупу. Реготали до сліз, попросили скинути лінка.
Завтра маю день тиші, пакуватиму подарунки котикам і онучку з ТС.
Отримала сьогодні казково оформлену поштувку!
Перша проба маркерами. Маємо: 6 маркерів, старе фото молодшого котика (котодозвіл на публікацію маю, якшошо)). Навіть подобається. На НР подарую собі велику коробку маркерів, надивлюся туторіалів і буду тренуватися.
АПД: от чому я зафарбовую сивину
Отредактировано (2023-11-26 18:00:29)
Начиталася зранку новин, потім пішла в фейсбук, потім в твітер. Жила-була дівчинка, сама собі винна. Бонусом затримка з роботою. Не змогла домовитись, щоб мені в обхід правил зробили санкнижку на тому тижні (ну бо я цього не вміла і вдома, а тут все ж таки нема такої гнучкості в мовленні), тепер потенційний працедавця незадоволений, бо чекати аж до середи.
...і поплакатись нікому, бо сама собі патологоанатом.
Жити заїбалася, але якщо вирішу цю проблему просто зараз, молодшому котику буде дуже погано.