Вы не вошли.
До мене приїхав синочка у відпустку на 2 тижні Бородатий, широкоплечий, на першій власній машинці. Тримаюсь, щоб не плакати, але пиздець щаслива.
Вчора після роботи гуляли. Звісно, пішли дивитись на річку, як усі в місті. Теплий золотий вересень, легкий вітер, синє-синє високе небо, і поруч найдорожча людина в світі. Це найкращі дні за останні три роки. Обійшли центр міста, обдивилися всіх доступних гномів та примхливі протиповеневі конструкції з мішків, наповнених піском, потім берегом Одри пішли на острів Тумський дивитись на місто згори. Встигли за півгодинки до закриття! Після того прогулялися до Грюнвальдського мосту, і вже там мої ноги забастовали. Тому ми сіли у трамвайчик і поторохтіли додому.
Тумський острів - моє улюблене місце у Вро. Це один з безлічі кавалків суші, які утворила Одра. Його назва - поєднання старопольскої мови зі старонімецькою, і означає "острів Дім", або "острів Храм" (є й таке значення). Слов'янські племена мешкали на його території на початку 2 століття нашої ери. А наприкінці першого тисячоліття на острові вже були високі стіни, замок та кафедральний собор. Стіни, до речі, були знесені аж під час наполеонівських завоювать, в той же час Тумський перетворився на півострів - частину Одри засипали. На фото засипана Наполеоном частина зліва, її не видно. Сьогодні Тумський називають польським Ватиканом, оскільки зі світських споруд там хіба що кілька ресторацій та Ботанічний сад.
Фото робили з оглядового майданчика архікафедрального костела Іоанна Хрестителя, єдиного в місті, до якого можна доїхати ліфтом. Мені після роботи це дуже актуально. Але, щоб дістатися до ліфту, все одно треба три поверхи дертися вузенькими гвинтовими сходами з низькою стелею. Гама відчуттів середньовічної людини при зрості 176 і 202 см - не для слабких XD
Найбільшу хвилю чекаємо завтра, о 12.00 приблизно. Якщо пощастить, затопить тільки підвали XD
Отредактировано (2024-09-18 18:42:20)
До мене приїхав синочка у відпустку на 2 тижні Бородатий, широкоплечий, на першій власній машинці. Тримаюсь, щоб не плакати, але пиздець щаслива.
Анончику, радію за вас обох
радію за вас обох
Дякую, дорогий!
Хвиля прийшла вночі, костьол задзвонив як угорілий, всі підскочили, але глянули новини і повернулися в ліжка. Велика вода виявилася меншою, ніж чекали одні, і більшою, ніж чекали інші XD Не те що підвали, а навіть набережна не постраждали. Залило кілька районів на околиці, не катастрофічно. Шкода невеликих містечок, де стихія полютувала - Глухолази, Льондек-Здруй, Ниса, Клодзко. Особливо Глухолази постраждали, на відео видно
Отака вода на 6 ранку у Вроцлаві
https://www.youtube.com/watch?v=uFn-YVyoaFg
Отредактировано (2024-09-19 10:28:40)
Ікея. Вибрали котику крісло, замовили доставку, йдемо до виходу. Він бере з ящика плюшову акулу і каже:
- Ти їдеш зі мною!
Їдемо додому, котик каже:
- Знаєш, я в дитинстві так і не зробив одну важливу річ... тож зроблю її зараз.
Відпускає кермо:
- Мамо, дивись, я їду без рук!
Анончику, як там у вас зараз з тим затопленням?
як там у вас зараз з тим затопленням?
Останні хвилі ще йдуть через Вроцлав, Одра бурхлива, але вже потроху пішло на спад, потрощені містечка почали ремонтувати. Евакуйовані повертаються (кому є куди). Людям, чиє житло зруйноване/пошкоджене повінню, даватимуть допомогу 100-200 тисяч злотих. Деякі маленькі магазинчики та кафе, які розташовувалися на перших поверхах, вже не відновлять свою діяльність. Але якщо ЄС надасть допомогу приватним підприємцям, то, мб, повернуться.
Поїхало моє сонечко знову на війну.
На першому занятті в поліцеалці нам запропонували вибрати безкоштовні курси зі списку. А там, а там! Від косметології та догляду за неповносправними до принципів використання ШІ. 15 курсів! А ще безкоштовне навчання "єнзику міговему", себто жестовому мовленню. Хто записався на всі курси? Яяяя! А ще, мб, поїду у місто, яке постраждало від повені, допомагати людям відновлювати втрачені документи, але це не точно - зараз це питання вирішується.
Після навчання вибралися до ТРЦ - трохи освіжити щоденний гардероб. Кропп зробив класні жіночі худі та футболки, дещо брутальні, нарешті без діснеївських мотивів, а от Медицин розчарував - випустив, на мій смак, нецікаву колекцію з неприємних на дотик тканин. Зайшли в "Піяньє шоколаду", вперше в житті спробувала питний білий шоколад, дуже приємний
Котик доїхав, ще 2 доби відпочиватиме, потім на об'єкт.
Собі:
мультики польською для навчання https://propolski.com/category/video-lekcje/
замки Дольнего Шльонська https://www.wroclaw.pl/dla-mieszkanca/z … na-weekend
Отредактировано (2024-09-28 22:15:06)
Оо, яку подію я пропустила! Марш футжаков, себто людей в костюмах звірят. От блін
https://www.wroclaw.pl/dla-mieszkanca/w … _campaign=
Поїхало моє сонечко знову на війну.
Нехай все буде добре
Нехай все буде добре
Дякую, дорогий!
Під катом три гноми, пов'язані з районом, де я живу. Колись це був один з найбільших залізничних вузлів Європи. Фотки не дуже маленькі)
А це знайдено в місцевому магазині XD
Отредактировано (2024-10-03 06:09:21)
Ми з подругою (назвемо її Ія) зустрілися, коли нам було 15 років, на міжшкільній олімпіаді. Тиждень в незнайомому місті для мене, задушеної гіперопікою дівчинки, був справжнім раєм на землі. Крім власне олімпіадних завдань, у нас був творчий вечір. Три команди - луганська, кримська та рівненська - об'єдналися і створили щось в форматі "Музобозу", була така популярна програма в ті часи. Ія грала ведучого програми Івана Демидова, я - морську сирену (так, це був доволі всратий музичний номер XD). Перед від'їздом додому ми обмінялися адресами. І почалося.
Ми писали одна одній цілі романи в листах, придумували своїх персонажів - наприклад, зайця Вахмілю XD Зустрічалися, коли вона вчилася в київському універі, потім - у Рівному, пізніше бачилися вже у Варшаві. Для мене ці зустрічі були днями чистого щастя, теплим весняним вечором. Але з початку війни ми майже не спілкуємося - ми виїхали, вона з дочкою лишилася. Не знаю, може, я просто перестала бути цікавою співрозмовницею, чи у неї багато справ, чи щось інше. Спочатку я ініціювала розмову, але щоразу бачила, що їй не до того, тому зараз лише зрідка кидаю мемасики, отримуючи у відповідь стікери. І почуваюся дуже самотньою.
А це знайдено в місцевому магазині XD
Ахахахах)))
А у нас було в 2022 в одному мережевому магазинчику:
"Увага, "пєроґі рускіє" не є з росії, а походять з України, з області, яка називалася "Червона Русь". Тут я поржала і трохи охуїла, бо в житті нам на історії не розказували ні про яку "Червону Русь". Треба загуглити.
Але з початку війни ми майже не спілкуємося - ми виїхали, вона з дочкою лишилася. Не знаю, може, я просто перестала бути цікавою співрозмовницею, чи у неї багато справ, чи щось інше. Спочатку я ініціювала розмову, але щоразу бачила, що їй не до того, тому зараз лише зрідка кидаю мемасики, отримуючи у відповідь стікери. І почуваюся дуже самотньою.
Дуже тобі співчуваю. Це дійсно важко.
не розказували ні про яку "Червону Русь". Треба загуглити
Це наша рідненька Галичина!)
Дуже тобі співчуваю. Це дійсно важко.
Сама не думала, що так буде, ага.
Вона єдина моя подруга-ровесниця, інші або набагато старші, або молодші. Тому з нею мені завжди було просто, ми якось відчували одна одну. Ну... вічного нічого не буває.
ААААА гадський вірус, не пішла на лицарський турнір через цю срань!
Заснула на світанку після прогулянки. Боліло горло, і було самотньо. Котик спав, співавторка спала, друг у Києві спав, спав навіть старший котик, надивовижу, - весь мій світ спав. Слава всьому найкращому, нехай сплять. Мої дорогі, живі, теплі люди, якби я могла чимось вам допомогти.
Слухала ютуб, почулося "упируповноважений".
Топ-5 моїх улюблених на сьогодні картин про осінь
(завтра топ може змінитися, я дуже нестабільна особа XD)
Emma Haworth Walkers in Autumn
Tanaka Ryōhei Autumn Leaves at Daimonji Temple
William Fraser Garden A great tree on a riverbank
Susan Entwistle Autumn Garden
Shufu Miyamoto Autumn at Sanmon
Miłosz Czesław - Dar (1971)
Dzień taki szczęśliwy,
Mgła opadła wcześnie, pracowałem w ogrodzie.
Kolibry przystawały nad kwiatem kaprifolium.
Nie było na ziemi rzeczy, którą chciałbym mieć.
Nie znałem nikogo, komu warto byłoby zazdrościć.
Co przydarzyło się złego zapomniałem.
Nie wstydziłem się myśleć, że byłem, kim jestem.
Nie czułem w ciele żadnego bólu.
Prostując się, widziałem niebieskie morze i żagle.
Такий щасливий день.
Розвіялась ранішня мла, я працював на городі.
Колібрі зависали над квітником капріфоліуму.
Не було на землі такої речі, яку я хотів би мати.
Не знав нікого, кому варто би було позаздрити.
Все погане, що було, я просто забув.
Не соромився думати, що я був би тим, ким я є.
В тілі не відчував жодного болю.
Випростовуючись, я бачив блакитне море і вітрила.
Переклад Тараса Прохаська
Єдине - не згодна з перекладом "був би тим, ким є". Билем - це минулий час, єстем - теперішній, тобто я б написала "Не соромився думати, що я був тим, ким є зараз".
Отредактировано (2024-10-10 20:51:25)
Konstanty Ildefons Gałczyński, pseud. Karakuliambro
Allegro cantabile
Grzywa mu się i ogon bielą,
wiatr dmucha w grzywę i w biały welon.
Do ślubu w dryndzie jedzie dziewczyna,
a przy dziewczynie siedzi marynarz.
Marynarz łajdak zdradził dziewczynę,
myślał: Na morze sobie popłynę.
Lecz go wieloryb zjadł na głębinie.
Ona umarła potem z miłości,
z owej tęsknoty i samotności.
Ale że miłość to wielka siła,
miłość po śmierci ich połączyła.
Teraz dorożka zaczarowana
jedzie pan młody z ta młodą panną
za miasto, gdzie jest stara kaplica,
i tam, jak w ślicznej starej piosence,
wiąże im stułą stęsknione ręce
ksiądz, co podobny jest do księżyca.
Noc szumi. Grucha kochany z kochaną,
ale niestety co rano
przez barokowa bramę
pełne sznerklów i wzorów
wszystko znika na amen
in saecula saeculorum
Є переклад на російську, але польський варіант мені подобається набагато більше.
Трохи ще поспамлю віршами, бо читаю їх зараз багато, потім повернуся до дибру та ШІшечки)
Вчора після роботи погуляла, викупалася в золоті останніх теплих днів. А потім сіла дивитися позитивні відео про різних лисичок))
https://www.youtube.com/shorts/2LnXEhK5Vso
https://www.youtube.com/watch?v=eZEI34lmROU
Недовчивши польську, почала читати німецькою. Це для мене типово XD
І здивувалася, як багато пам'ятаю!
Підсіла на вірші Пауля Целана
Paul Celan Todesfuge
https://www.lyrikline.org/en/poems/todesfuge-66
"Смерть це німецький учитель, очі у нього блакитні..."
Так і бачу цього вчителя. Він усім нам дивиться в душу.
Отредактировано (2024-10-29 19:01:20)
Аноне, молюся за тебе, за всіх твоїх близьких і за всіх мешканців України. Бажаю вам щастя та перемоги!
Бажаю вам щастя та перемоги!
Обіймаю тебе, дорогий, і дуже-дуже дякую
А ти сам зараз де?
Отредактировано (2024-11-02 12:04:03)