Вы не вошли.
Здоров'я співавторці і тобі і всім нам разом з вами. Хай скоріше відновлюється і живе життя. Рослини всі чудові, роблять затишок і красоту
Добре, що ти повернулася , я дуже хвилювалася.
Співавторка малює фантастично!
Здоров'я співавторці❤️
Здоров'я співавторці
Здоров'я співавторці
Дякую, анончики. Обіймаю, тримаймося.
Добре, що ти повернулася
Не вистачало сил просто, тож я, як вождь, дозволила собі розкиснути XD
Співавторка малює фантастично!
Вона дуже талановита! Особливо я люблю. коли вона малює олівцями
Отаке зараз на нас насувається. Фото не моє, кинув сусід
Сходила з Іреною на шоколадне морозиво, з співавторкою - до її подруги, яка щойно переїхала до нашого оседла. Завтра іду з Боженою прибирати територію навколо дому. В п'ятницю іду на каву з Наталею. В суботу - з Зенком пити вино на огрудку. Сусід навпроти кличе дивитися наступний матч Польщі (оце вже ні, футбол не люблю). Коли моє життя стало настільки соціально активним? XD
Йшли з Іреною додому, вона показує - о, зобач, тен будинек бенде ремонтований, а вєш, цо тут било? Кіча! Я від несподіванки аж пирснула, потім вибачилася. Виявляється, у них теж є це слово, що означає "кутузка", себто тюрма. Ірена - а ту муй ойтец седял!
Її батьки познайомилися в Бергені, де на той час був концтабір. Обоє були викрадені до Німеччини і віддані як робітники до німецького... ну нехай буде фермера, я хз, як це правильно назвати. Там покохали один одного, одружилися, народилася Ірена. Німець-хазяїн їх полюбив і умовляв залишитись після кінця війни, але вони хотіли додому. Повернулися у 1946-му. У 1951-му батька Ірени за наклепом кинули до в'язниці. Хтось (так і не з'ясували, хто саме) "просигналізував", що клятий поверненець стопудів проти радянської влади і комуністичної Польщі. Без доказів, не уважаючи на вагітну дружину і маленьку Іренку, яка ще нічого не розуміла, але гірко плакала і сумувала за татком. Презумпція невинуватості? Пішла ти нахуй, презумпція невинуватості, тут "врагі народу".
Ув'язнення було насправді нелюдське. Спали на соломі, просто на підлозі, з початком холодів отримували грубі колючі ковдри. Параша - звичне відро, камери маленькі, душні, вологі. З передач дозволявся тільки часник, і все! В'язнів били за найменше порушення регламенту, забороняли бачитися з дітьми (дружину допускали раз на півроку). Добрі люди допомогли мамі Ірени знайти нормального адвоката, який зібрав докази невинуватості.
За півтора роки відбувся суд. Маленька Іренка взяла велике червоне яблуко і прийшла з мамою і грудним братиком до зали. Побачивши тата на лаві підсудних, радісно закричала, підбігла до нього, залізла на коліна і простягнула яблучко. Тато заридав. Хтось ввімкнув вахтьора: "Постороннім не можна перебувати на лаві підсудних!". Але, о диво, суддя, немолодий втомлений чоловік, сказав: "Не чіпайте. Нехай дитина тішиться". І Іренка сиділа на руцях у татуся, а той плакав і плакав, не міг зупинитися. Його виправдали і звільнили наступного дня. Звичайно, жодної компенсації він не отримав, дякуй, холопе, що живий лишився!
20 років потому, коли Ірена вже була заміжня, вона розповіла цю історію своєму начальнику. Він запитав, яке в неї було паненське (дівоче) прізвище. Коли почув, закричав: "То твій тато Юрек?! Привіт йому від Здишка!". Виявляється, вони сиділи в одній камері, обоє були жертвами наклепу, тільки начальник вийшов на півроку пізніше.
Юрек і Здишек з того часу товаришували, зустрічалися за келишком вудки приблизно раз на місяць. Так би мовити, щоб пригадати "санаторій", який поєднав їхні долі на півтора роки.
Отредактировано (2024-06-19 21:53:24)
Співавторці сьогодні стало погано на вулиці, добре, що я була за 1 зупинку від неї, і добре, що вона не впала, а змогла дійти до лавки.
Там наче магнітні бурі на сонці?
Лунає до нєпрілічія бадьора музика, на екрані з'являється назва фільму
"СУБОТА ПОЧИНАЄТЬСЯ У П'ЯТНИЦЮ"
(шрифтом Comic Sans).
Великим планом - змовницько-хитре обличчя Зенка.
Зенек:
- Хееей, ходімо о 17.00 на город.
Я:
- Сапку брати?
Зенек:
- Яку сапку, ти шо, там працювати зібралася? Я ковбаски для гриля купив, візьми келихи і співавторку.
XD
А ще я такий боброхаус знайшла. Це колись був притулок та місце для вишколу молоді.
https://pl.wikipedia.org/wiki/Bobrowy_Dom
Отредактировано (2024-06-21 14:03:15)
Почала ремонт в котиковій кімнаті. Колишні господарі з якоюсь метою зробили в спальні шафу з ДСП. Величезну, важезну, примонтовану до стіни гігантськими гвинтами, з не працюючою підсвіткою. Ми її розламали, кімната збільшилася на третину і стала нереально світлою. Залишилося підрівняти і пофарбувати стіни, замінити підвіконня і підлогу. Спина болить як не знаю що, бо тягала ті ДСП-плити на смітник.
Сиділи в альтанці, пили криваву Мері, посралися за Болеслава Кривоустого, дійшли згоди, що всі королі курви і нех спердаляють. Нормальний польський срач XD
Зенек розповів, що дольношльонців (це де я живу) називають у Польщі слонечниками (тут найбільше плантацій соняшників у країні), варшав'яків – слоїками (баночками), бо до Варшави їдуть із провінції вчитися/працювати та везуть усяку консервацію, мешканців територій, що межують з Україною – тайойками (вони кажуть на початку майже кожного речення "та йой"), кашубців - слєджіками (у них традиційне виробництво оселедців). Ну і гуралі є, гуралів всі знають. А ще про людей, які дуууже полюбляють різноманіття в сексі, кажуть - мав/мала більше хуїв, ніж тросів у Грюнвальдському мості (у цьому мості взагалі все на тросах, інших кріплень мінімум).
Трохи дольношлонської геометрії
Отредактировано (2024-06-23 00:27:21)
Колись я жила коло цього дому.
Вчора по огрудку ходив лелека, такий великий, красивий! На жаль, не встигла вихопити телефон.
Коротко про жеття:
котик і співавторка ок;
почалися дощі, темература від +38 впала до 22;
малювати немає сил, всі йдуть на пошук підходящої роботи коло дому;
помідорки ростуть, ось доказ! XD
Отредактировано (2024-07-02 10:52:27)
тайойками (вони кажуть на початку майже кожного речення "та йой"),
Волаю))) А значення яке?
А значення яке?
Щось на кшталт "бля", яке не лайка, а... хіба вигук.
"Та йой, погода сьогодні гарна")
Де знайти мотивацію для творчості, думаю я. А потім згадую, що занадто лінива, щоб щось шукати XD
Зате осьо, знайшла чаплю!
Під час масованої російської ракетної атаки по Україні постраждала найбільша дитяча лікарня країни НДСЛ «Охматдит».
Від обстрілу є загиблі, поранені, пошкоджено корпуси лікарні, зруйновані деякі будівлі медзакладу, вибиті вікна та шибки. Зараз на місці працюють відповідні служби для ліквідації наслідків, кияни несуть воду й їжу постраждалим.
Підтримати лікарню можна за посиланнями:
https://next.privat24.ua/payments/form/ … 22%7D?lang
https://send.monobank.ua/jar/3hvgfTq4Vg … q5kYBL0ZQw
Офіційний фонд Охматдиту
https://www.ohmatdytfund.org/donate
Пара статей про те, як в Польщі намальовані на стінах гномики, прокладки та яєчна піна валили совєцьку владу.
7 листопада 1988 року півтора десятка людей з плакатами «Галопуюча інфляція» пробігли вулицею Пьотрковською. Захід супроводжувався гаслами «Ми вимагаємо будь-що!», «Хай живе криза!», а дії спецслужб підсумовувалися словами: «Поліція в Лодзі зупинила галопуючу інфляцію». 13 грудня того ж року, у річницю введення воєнного стану, Скіба з колегами організували акцію «Допоможи міліції – побий себе сам», під час якої, серед іншого, поліцейську машину зустріли хлібом-сіллю та заспівали пісню «До затримання один крок».
https://culture.pl/ua/tworca/pomaranczowa-alternatywa
— Яку з ваших акцій ви особисто запам’ятали найбільше?
— Коли я переодягнувся жінкою. Бо тільки забачивши — одразу до мене кидалися. Так вбрався, щоб не можна було мене впізнати — перука, пудра, високі підбори. Вийшов на вулицю, дістав маленьку дудочку… А там були інші, по-рiзному вдягнуті люди — ще якісь прибульці з космосу… І тут я починаю грати на дудці. Двоє міліціонерів до мене підійшли й кажуть — просимо пані, ідіть собі додому й грайте там. А я мовчав, щоб не зрозуміли з голосу, хто я. Тож взяли мене під ручки і просто занесли до машини. До того ж були злобні і хотіли опустити мене просто в калюжу, але я якось викрутився на тих шпильках. А вони і кажуть: «Що, лялечка не хоче собі задок підмочити?» Ще й додали: «Така стара, а така дурна». А я був страшенно знервований і відповів тоді: «Хами, як ви з жінкою розмовляєте!» А один iз них почав придивлятися і кричати: «А, маємо педераста!» І до водія машини: «О, диви, маємо тут «педала». А той каже: «Де?!» А перший відповідає: «Он сидить чоловік, що переодягнувся жінкою». Водій до мене придивляється і каже першому — «щось тобі в голові покрутилося!» А я йому підморгую, спідницю підсмикую... Перший кричить до мене: «Ну скажи що-небудь!» А я мовчки кокетую. Тут інший репетує: «Що ти наробив! Говориш якісь дурниці, а в мене вже прибульці з космосу втекли!».
— А в відділку як вас оформили — як чоловіка чи як жінку?
— Там взагалі так розгубилися, що забули в мене документи забрати. Так я просто вийшов звідти і все. Єдиний раз в житті я відчув себе жінкою, і це дуже вражаюче.
https://day.kyiv.ua/article/kultura/hnom-bez-halm
Свобода перемагає. Завжди
Вриваюся з офігенною подією, на яку я не потрапила, бо не знала
Щороку у місті Болкув проходить фестиваль Castle Party, один із найбільших фестивалів готичної рок-музики в Європі. Цк концерти десятків гуртів, файєршоу, дефіле, виставка ретро-приставок та комп’ютерів. І от там трапляються нереально круті люди!
Вся фотогалерея тут https://czadrow24.pl/castle-party-2024- … MhKK_iDMCA
Але, як на мене, найкраще фото це, увага на бабусю XD
Щось я облінилася сюди писати. Чекаю, коли котику дадуть відпустку. Він обіцяв вирватися до мене в Польщу на тиждень!
Знайшла роботу - прибирання в бюровцу, себто в будинку, де багато офісів. Робота досить проста, тому я майже не втомлююсь. До того ж ми з колежанкою придумали, як тікати додому раніше XD Отаке бачу зі свого робочого місця.
Головний бонус - прямий автобус, кінцева зупинка. На цей мурал я дивлюся щоранку.
Дорога всього 20 хвилин, центр міста, є душ, тому після праці можна погуляти. Гуляю з навушниками, набираю синяви в очі, про запас на всю осінь-зиму. Зараз слухаю виключно Сюєжань Чена, він чудовий
https://www.youtube.com/watch?v=qgs00gt8J3c
You are the only thing that I could feel
I drift away from it all
You are the only way that I could see
I drift away from it all
It pulls me along
It pulls me along
Will you remember me, remember you, finally
Нарешті придумала правильний кінець для свого тексту, сподіваюсь, скоро почну писати. Фінал настільки класний, але настільки очевидний, що я досі в шоку, як протягом двох років не могла до нього дійти.
Помідорки вже почали визрівати, їмо свої салатки. На цій фотці ще трохи зелених, вони нереально виглядають і казково пахнуть. Обожнюю запах помідорного листя!
Сьогодні дощ, я прокинулась від чудового діалога двох панів, які, вочевидь, всю ніч веселилися:
- Ти коли мені, курррво, пива купиш?
- Я тобі купував, коли ти ходив з дияволом! (так і сказав - chodzisz z diabłem).
*здивовано*
- Та ніколи я з дияволом не ходив...
Ірені надійшов лист про те, що їй треба актуалізувати банківську інформацію після заміни паспорта. Треба було вказати країну походження (у паспорті вказано лише місто, без країни). А Ірена народилася у Німеччині, у грудні 45 року. І тут у банківських робітників виникло питання, як офіційно на той час та частина Німеччини називалася - НДР чи ФРН? Виявилося, що НДР та ФРН з'явилися тільки у 49 році... Тобто людина фактично народилася ніде XD Тоді написали просто Німеччину і заспокоїлися.
У нас є вдома інтриги! XD Кузина Ірени, Яся, п'є пиво, але каже, що не п'є. І часто каже Ірені, що не піде до Бедронки, бо нічого їй не треба. Ірена йде сама, і у 99% випадків зустрічає у магазині Ясю. Ірена щоразу каже, що тепер не буде з Ясею спілкуватися, але кожен день о 8 ранку Яся до неї приходить пити каву, і вони зависають за кавою на 2 години.
Купила співавторці на день народження (у серпні) сумочку і джинси в ромашки. Вона колись їх побачила і просто запищала) Ще суші й тортик замовлю, посидимо всім сусідським кагалом під йолкою. А увечері підемо на джаз-фест і на фонтанну виставу. Співавторка вже може сидіти, хоч і з спеціальною подушкою, і ходити більше 2 годин! Тому десь наприкінці серпня виберемося до зоопарку - дивитись на фенеків, дюгоня, совенят і рибок.
Отредактировано (2024-07-28 17:45:03)
Все-таки Ігаль Левін класний Я давно так думала, але вчора він підігнав пісеньку Інжі з Тім Фортрес, а сьогодні - уривок з Лоуренса Аравійського, і я просто все!
https://www.youtube.com/watch?v=aARaYjgm_rA
Скинула Стерненку грошиків на фпвшки для малійських фріменів. Визвольна боротьба має завершитись перемогою, а кожен агресор і тиран повинен здохнути в муках.
Отредактировано (2024-07-29 17:43:23)
Збігнев Херберт
Яку ж користь можна отримати з нагадування про цю давню аферу; у чому мораль цієї розповіді про захоплення острова Самос? Думаю, ось у чому: повертаючись з війни, агресори приносять у складках мундирів, на підошвах чобіт бацилу, від якої заразиться їхнє власне суспільство, їхні власні свободи.
Сидить коло дому
Щось там комбінують)
Ганяє довкола собору
Забутий дольношльонський діалект, який дослідники називали мовою водних поляків - https://www.wroclaw.pl/dla-mieszkanca/z … _campaign=
Неймовірна милота XD Вдягай сподні хози, ходімо до гастхофу випити тосу кафе з ціметем! Нагадує закарпатську говірку, з оцими-от крумплями, мацурами та фрасами.
На фото - трохи п'ятниці) Гарних вихідних всім!
ААА, у мене все ще є безблог!
Треба щось написати!
Ну от,
приїжджав чудовий анончик, ми каталися на кораблі з краснолюдком, пхали руки в неголену дупу і ховалися від дощу у львярні;
вчора погуляли по святкуванню Дня Незалежності в Частопрестрені і набрали силу-силенну класних листівок;
відзавтра поновлюємо ремонт котикової кімнати, бо, маю надію, він таки приїде, і дуже скоро.
Сусідські родинні люб'язності:
Зенек про Ірену - "Крутиться по хаті, як смруд по гачах", думаю, це зрозуміло? Чи ні?)
Ірена про Зенка - "А от піднесу тобі під хуя шуфельку з розжареним венглем!"
Ірена про нас зі співавторкою: "Ви ж мої кохані тіпечки! А я ваша цьоця - стара пізда!" (тіпка - жіночий статевий орган)
Не пройшло й двох років, коли я дізналася, що наша площа спочатку називалася Адольфгітлерплац. Як сказав другий чудовий анончик, "приємно топтати".
Відкрила для себе Сюежань Чена (наче правильно пишу?) і закривати не хочу ваще, так душевно, по-домашнєму...
І трохи фото
Власне той самий плац
Колгосп "Тихе життя"
Тече річечка невеличечка
Квіти "безсмислені"
Зелені двері
Форми
Святкове
Вечір
Каррент муд
Я не хочу сина-героя. Не хочу сина-ветерана.
Але ось - маю.
І це для мене не радість. Гордість і страх - так.
Але мамка солдата не повинна скиглити. Мамка повинна любити, підтримувати і чекати.
Я просто хочу, щоб усі причетні до нападу на Україну здохли в муках. Мімімі.
Отредактировано (2024-08-30 21:10:30)
Вроцлав готується до повені. Хвиля йде більша, ніж під час "повені тисячоліття" (1997 рік). Найпопулярніше місце для прогулянок - набережна Одри, де можна стежити за тим, як прибуває каламутна вируюча вода.