Вы не вошли.
Довго я збиралася написати пост про двійко побратів-гімнокаліціумів. Гімн schickendantzii (Шикенданца) та гімн schickendantzii var. michoga (Шикенданца варіант Мічога).
Приїхали до мене від однієї господині, разом.
Простий Шикенданц був вже добре підрощеним,
А Мічога зовсім маленьким, дофіга колючим страшком.
На ціх світлинах вони в однакових горшиках, 7х7. Різницю, думаю, видно.
І за два роки Мічога якось дивно наздогнав свого брата. Ось такі вони тепер. Мічога зліва.
Так от, поки я збиралася про це розповісти, він ще й перший розквітнув. Ось такими злегка зеленкуватими солодоньками.
Яка відважна! Квітка більша за кактус
Яка відважна!
І не кажи) Інколи б їм і не треба квітнути, щоб зростати швидше, а вони ось такі)
Під морем шок-контент . Волохата і така стигла, шо аж луснула, кактусяча ягода з насінням.
Отредактировано (2023-08-02 09:06:22)
кактусяча ягода з насінням
Вау! Впервые в жизни вижу. Аж почувствовал, как горизонты расширяются. Спасибо, что показываешь, анончик, без тебя я бы и не узнал никогда, что у кактусов бывают ягоды)
А из этих семян можно вырастить кактусят?
Я тобі більше скажу, ягоди деяких кактусів можна їсти
Это лучшее, что я узнал за эту неделю! Спасибо, анон, это всё так необычно и интересно, у тебя замечательное хобби!
кактусяча ягода з насінням.
Ого! Я знала, что у кактусов бывают ягоды, но видела только один раз - выросла на домашнем кактусе неизвестной породы, похожая на барбарис, но маленькая. А тут такая необычная, еще и с семенами! Очень интересно, анончик, спасибо, что делишься
Анончики, дорогенькі, таж сама славетна пітахая - теж кактус. Далека посестра шлюмбергери-різдвяника)
выросла на домашнем кактусе неизвестной породы, похожая на барбарис, но маленькая.
Підозрюю, що в тебе мамілярія була. Серед них теж є їстівна)
Підозрюю, що в тебе мамілярія була.
Похоже на то! Судя по первой статье из гугла, это была не то стройная/грацилис, не то побегоносная/пролифера. Деток точно делала как не в себя)
Анончики, дорогенькі, таж сама славетна пітахая - теж кактус.
Даже не задумывалась, как она растет, а теперь знаю, холиварка образовательная
Отредактировано (2023-08-02 19:25:19)
пролифера
Оце вона якраз їстівна) і більш схильна до зав'язування ягід
Сезон цвітіння майже скінчився. Прийшов час показувати неквітучі екземпляри). Ну, умовно не квітучі. Які в мене ще не квітнули, та може колись... Не втрачаємо надії
Матукана madisoniorum cv. albiflorum. Порівняно рідка штучка, бо зазвичай матукани madisoniorum квітнуть червоним, а у цієї по обіцянкам повинні бути білі квіти. Хоча, як показав досвід, від рослин продавця, у якого брала її, можно чекати не зовсім приємних сюрпризів. Хоча б і з нею. Приїхала до мене ось таким страшком, вкрита плямами життєдійсного грибка.
Грибок сам по собі піхвець, але, як на мене, на кактусах типу матукани - особливий. Бо нівечить до фіга гарне тіло.
Але ми його подолали і переросли). І тепер у мене є отака гарнюня, яка на до тик саме така оксамитова як здається.
Красотища какая, анон! Напоминает те "живые камни" немного.
Напоминает те "живые камни" немного.
Так, деякі літопси схожі на неї структурою шкірки)
Взагалі, серед поціновувачів найкращіми серед лобівій jajoiana вважаються екземпляри з темною, майже чорною серединкою. Але я та збоченка, яка просто завмирає від краси ось цієї зеленої серединки.
Шо цікаво, її сестра, з одного посіву, яку я показувала ось тут вирісла з темненькою)
Але я та збоченка, яка просто завмирає від краси ось цієї зеленої серединки.
С зеленой серединкой правда очень круто смотрится, очень гармонично с этими белыми лепестками. Сам залюбовался.
Вари варенье!
Та мало ж! Хвате тіки на компот
Но как
Но как
МагЄя
Милый анончик, пожалуйста, извини, у тебя всё в порядке? Очень давно твоих постов не было, я волнуюсь немножко.
О, привіт! Та просто осінь, мало хто квітне, от я і не пишу нічого.
О, привіт! Та просто осінь, мало хто квітне, от я і не пишу нічого.