Холиварофорум

Анон

[дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

Давайте сразу — в этом безблоге не будет ничего нового или интересного. 
Нытье, повседневное заебалово, отчеты о попытках эволюционировать будут. Хороший юмор и интересные кулстори вряд ли нет.

Мне нужно место, куда я без оглядки буду сливать всякое из своей головы. То, чем не могу по каким-то причинам поделиться с близкими или не очень людьми от аватарки. Долго ходил вокруг раздела, почти решился создать безбложик в очередную полосу "как же меня все заебало", но удержался. Сейчас на холодную голову решаюсь. Будет хотя бы тут отчетность о сделанном и не сделанном.

Я взрослый анон. С работой, квартирой, творчеством и котом. Да, я же говорил, что ничего нового.
Только работа поднадоела, она неплохая, но скорее как старт для карьеры, а я очень подзадержался. Тут мало платят и я не расту. Змінив. Расти тепер є куди, тількі встигай. Платять теж гарно.
Квартира захламлена и засрана. Вже ні
С творчеством все плохо, у анона кризис и поиски себя. Часу нема ні на що. Криза закінчилася з війною, як з більшими проблемами.
А кот, кот замечательный. (Все ще найкращий!)

Тут буде закріплене, щоб я не забув:
Так що моє завдання до кінця лютого літа:
- не подохнути
- поїхати на місцевий геймдев-івент вперше і вперше від компанії. Купити білети на потяг, доречі! 
- отримати більше грошей на роботі. Обіцяли, тож сподіваюся підвищення зарплатні буде, бо ну прям непогано б було.
- підправити здоров'я та дійти до лікарів, дояких я же рік дійти не можу.
- доздати аналізи, тре зрозумти що не так з залізом, чи є якесь запалення чи ще щось, чого б це анемія в мене.
- купити подарунків подругам і другу на новий рік, відправити поарунок дитині для Оленів.
- закрити усі борги з грошима та кредитки. Докласти те, що я взяв з картки "на чорний день."
- апд: закрити борг за квартиру
- нокопити на ремонт
- зробити йобаний ремонт
- трохи прокачатися як лід, менджмент мій менеджмент.
- трохи налагодити роботу\відпочинок, працювати вчасно, не пройобувати сроки, але й відпочивати встигати. Це прям важливо, це все я пройобую постійно (ахахахаха)

Отредактировано (Вчера 21:49:09)

Анон

Re: [дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

Іноді я думаю, що в мене зломалося щось, що відповідало за горе.
Я слухаю про те, що стара дуже далека родичка у комі, скоріш за все не вийде. І мені ніяк.
Я слухаю про те, як у знайомих дуже сильно хворіє дитина, і мені ніяк.
Я слухаю про те, що родичів забрали на окупованих росіяни, і мені ніяк.
Ну як, "ніяк", мені дуже порожньо там.
Я знаю що це все кошмар, страшно, неможливо, але коли я намагаюсь це думати, то я входжу в невеликий, але селфгарм і все, я перестаю думати про це.
Помітив це після смерті батька.
Не можу про це думати, це як дирка на тому місті, де був зуб. Ти з одного боку намагаєшся не торкатися, але язик сам туди лізе, і ти тицяєш у цю порожнечу і тобі страшно.
І я думаю, але не думаю, бо це страшно. Проходжу кінчиком язика десь поруч.
Думаю чи може було б краще це все осягнути, прожити, повити там.
Але страшно, бо це якось назавжди, і я не впевнений, что я після цього зберуся назад.

Тому я живу, слухаю про усе це, але не відчуваю. Відчувати дуже і дуже страшно

А, відкопав у себе кубік з усілякими клацалками, поклав в кишеню куртки, тепер коли гуляю клацаю їм там.
Проте шкіра навколо пальців ціла.

Отредактировано (2024-12-02 22:39:24)

Анон

Re: [дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

Цікаво, що краще за все я працюю на палаючий дупі, коли треба зробити прям на вчора, і ти вважаєш що ще трохи, і все, ти не зможеш.

На роботі треба починати перехоплювати клаптик ПМства, але в мене горить дупа, бо спочатку це було "я тобі не дам,  бо поки що не треба", а сьогодні вже "чому ти це на себе не береш. Що саме? Там написано!"
Господибожеблядь
Будемо на колі проговорювати це, бо неможливо, мені потрібно точно розуміти що саме на мені.
Дупа палає, але я прям концентровано активний. Головне це не загубити.
Ще вітаміни\залізо почам пити, бо щосьь рівень Д такий, що трохи лячно, анемія не дуже жорстка, але теж тре підіймати

Взагалі починаю знов повертатися до БуДжо, бо мозок не витримує купу завданнь тримати у собі. Тре подумати як це додатково поєднати з гугл календарем, його теж почав вести активно
І треба собі завести час, хоч хвилин 20 перед роботою, на чек усіх завданнь та задач на день.

Люблю коли я активний, люблю коли я зібраний.
Аби довше це все було, а не як завжди)))

Купив зранку піццу, бо знов нема електрики, а для конкретної роботи мені потрібен саме комп. Тож пишу сюди, трохи пересуваю завдання, жру смачну піццу, чекаю на світло.

Коту сьогодні було погано. Йому потрібно часто їсти, а він забуває, якщо довго не поїсть, то блює, бідося. Сьогодні зранку я не погодувала о 5, в нього були повні миски, але він як завжди не бачить-не чує.
Зблював двічі, потім ліг і лежав, я вже думав хопати його та їхати до лікаря. Але він перепочив, і з задоволенням поїв, поспав, все добре.
Запишусь вже до лікаря на через вихідні. Все рівно лікар про все це знає і нічого нового мені не скаже. Старість, хвороби, головне що їсть, бігає і взагалі живе
Люблю його дуже.

Родичка, яка була у комі, померла вночі.
Я кожен рік їздив до бабусі у село, а вона жла у будинку поруч.
В неї завди вона з колодязя була смачніша, і смачні яблука біля веранди. Вона погано ходила, тож завжди сиділа на цій веранді біля відкритих дверей, і спілкувалася з усіма, хто проходив вздовж її дома.
Все моє дитинство в цьому селі. В м'яті поруч з її колодязем, в старий яблуні на межі, на який ми сиділи дітлахами.
Вона вся була як печене яблучко, повла, м'яка, нас, дітей, любила.
Нема вже ні бабусі, ні діда, ні її
І навряче я колись туди поїду взагалі.
Стількі смертей навколо.

О, світло дали, піду чай зроблю і робити роботу

Анон

Re: [дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

Та сука не встигану ні-ху-я
Зі світлом роблю роботу майже без перерв, але пізля поїздки в Кийв не міг довго до тями прийти, лежав відпочивав спав.
Зараз бігаю кричу і намагаюся зробити все в ті числа, які сам проставив, довбойоб.

В Київі було цікаво, тре буде відрефлексувати окремо.

Просто що хотів написати, так, думки в голос.
Читаю в тві як якась пані написала що мов вдячна що пересічний хлопець, який зайшов до неї в книгарню і побачив ще одного дивного відвідувача побачив що той дивний і залишався в книгарні поки той не пішов. Бо пані було ніяково
І якись довбні, які почали цю пані чморити, мов неможна вже зайти кудись щоб хтось про тебе чогось не подумав, ох уж ці жінкині!111
Тут я згадав, як зайшов в кав'ярню, де купую каву щоденно, а мила бариста замість посмішки стоїть сумна і напружена і не вітається нормально. А в кав'ярні ще який молодий хлоп.
Я спочатку думав що я щось не те зробив, бо зазвичай ми вітаємося і посміхаємося і мамємо якись смолл-ток, а тут якась фігня.
Але коли той пан пішов вона як видохне і каже що бля він дивний, і він до неї якось чіпляється і що вона вже просила його не приходити, бо в нього вже була неадекватна поведінка.
А дівчинка зовсім юна, років до 20, хлоп старший.
І щось мені дуже стало за неї неприємно, бо ну бля, вона зобов'язана його обслуговувати
І нічого вона не зробить якщо йому сеча у мізок вдарить
Розумію її побоювання(

Анон

Re: [дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

Прокинувсь через голодаючого кота, не заснув через вибухи, ну хто б сумнівався, що на Різдво буде масований обстріл.
Але "Христос народився", попри все це.
В мене починаються маленькі різдвяні канікули, треба відпочити на рік вперед, хоча я сподівався відпочину зі світлом за компом

Анон

Re: [дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

Прийшла зарплатонька вже за січень. Хтось отримав підвищеня на 1/3, і не те щоб це було багато , але це на 1/3 більше, ніж було..
Сиджу, думаю, чи дивитися відею Чмута та Стерненка, чи не треба хоч до Нового року
Купив подарунків, тепер сідаю економити, бо хто зна як далі все буде

Анон

Re: [дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

О, ще один україномовний ББ, клас! Привіт тобі, аноне)

Іноді я думаю, що в мене зломалося щось, що відповідало за горе.

Розумію. У мене теж таке, перегоріла горювалка якось, не знаю.
Як тобі Київ?
Здоров'я котику!

Анон

Re: [дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

Як тобі Київ?

І тобі привіт, анончику.
Ну, в мене спочатку був російськомовний, але тепер хочеться так, новий не став заводити, бо а навіщо.

Київ великий і різний.
Раніше я його бачив чи проїздом, чи якісь далекі райони з забудовою "матінка рідна де небо і чому все однаково і нема дерев!", чи у годину пік з великим рюкзаком у метро.
А тепер я як біла людина приїздив саме у Київ.
Все ще хочу приїхати на воркейшн, щов ввечорі гуляти містом, вдень працювати в офісі.
А поки що він мені подобається більше, я багато гуляв з людьми, які його люблять, просто по вулицям, і мені сподобалося.
Але ще хочу рейд по книжковим та гіковським магазинам.
І кав'ярням.
І жральням)

Але це,  мабуть, вже через пару місяців, якщо не зміниться політика компанії що до того, щоб люди приїзжали працювати до офісу з оплатою житла, проїздах і добових.

Кіт їсть, п'є, нявкає, він молодець

Анон

Re: [дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

Як завжди — в мене є бажання помалювати, але нема світла. Є світло? Назручний планшет, болить голова і я хочу спати.
Бісить!
Але вперше за багато-багато часу в мене знов прокинулось бажання щось помалювати для себе. Хочу хапати його доки не пройшло.
Купив собі новий планшет-монітор, давно хотів з тач-скріном, щоб як на айпаді!)
Одна проблема — підставка під нього геть не зручна, планшет виходить вишче, ніж мені б було зручно для малювання, завтра прийде нова, спробую її. Сиджу, бішуся, бо ніяк не спробуєш.
Але з розміром я вгадав, думав не взяти більше, але без тача, бо з тачем лише маленький та дуже великий, а середній без тача. Але я хочу з тачем але середній)
Коротше нема в світі щастя.

Дивлюся на свої старі малюнки і аж сумно, ніби втратив оце все.
Пройдуть мої новорічні вихідні і знов їбошити. Треба тількі поїбошити так, щоб на себе час залишався, а то я як завжди, спочатку прокрастиную, потім бігаю та кричу.
Може відпочину та попустить, бо заїбався за цей рік.

Іноді дуже хочу бути маленьким аксолотликом і нічого не вирішувати, бульк.

А, ще подарунки треба запакувати, завтра запакую на санту, ще три не так критичні по часу, один теж запакую і отправлю, два інших друзям у місті сам передам, чи теж відправлю, але не завтра.
Все ніяк зовсім не можу хаотичного себе зафігачити у рамки праці та відпочинку. Хочу все встигати, все записувати, мати сили все рішати, ібошити і відпочивати і малювати для себе, і з друзями гуляти. І здоров'ям зайнятися. І в хаті дещо поробити, хоч замінити набивку на дивані, бо це сил вже нема на цьому спати.
Але не виходить нічого окрім лежати і все.
Треба повертатися до Буджо і знов починати розписувати свій день і плани по годинам, може так вийде.

І пограти, мені треба пограти, в мене всі ігри не награні!
А я сиджу замість цього і прокрастиную та туплю сюди та в твіттер.

Чи дійсно піти до лікарів за антидепресантами знову?

Отредактировано (2024-12-26 21:36:50)

Анон

Re: [дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

Продовжую прокрастинувати замість того, щоб зайнятися чимось корисним.
Печетитую свій блог, і ниби зовсім інша людина писала, і стиль інший, і не можу навіть згадати кого я там як шифрував.
І стількі всього з 19 року змінилося!

Мабуть буде щось типу підсумків?
- Я зрозумів, що я, звичайно, не дуже крутий художник, але я вже навіть не мідл в своєму прошарку, що там казати. Досвід, навички, розуміння є, я молодець! Цікаво, що "ти нічого не досягнув і відстаєш" замовк, як тількі я досяг трохи більшого. Я все ще отримую менше, ніж мої друзі-погромісти, але набагато більше, ніж дуже багато людей. Не забувати про це.
- З друзями у місті все ну... сумно. Ми майже не збираємося, точніше та компанія, яка була, вже не зовсім компанія, поразїхались, а наше серце і мотиватор, той, хто збирав нас всіх загинув. Спілкуюся раз на пару місяців з подругою, вона кльова, але я не можу частіше, все ще дуже складно в соціалізацію, мені вистачає чатів.
- Але навчився в смол-ток, легко та весело спілкуюся з незнайомцями, спокійно дзвоню людям. Але все ще хотів би бути екстравертом.
- Я все ще не можу себе сприймати цілком ззовні. Іноді дивлюся — я ок. Іноді "бля що ж я таке некрасиве вродилося". І частково через це все ще сам один. Ну не відчуваю я себе таким, щоб мене хтось зміг полюбити, бо зовнішність для людей це ж важливо!111
- Але навчиввся любити себе зсередини, я сам собі тепер краща стіна, кращий захист.
- Все ще сам один. Не хочу аби-яких стосунків, хочу щоб прям було ух, щоб я кохав, щоб хотілося бути поруч, і цілувати, і пригорнутися, і все оце) А ніхто серце моє не чіпляє. Щось ще я наляканий і дурний, на корпоративі трохи очами постріляв (не в співробітників), але як тількі як мені здалося що один чоловік проявив увагу я газанув назад. Злякався, чи що. Хоч йди вчись кудись фліртувати та спілкуватися з чоловіками. Стара тітка, засміют!
- Я став набагато спокійніше. Взагалі) Жодних "а пам'ятаааааєш у третьому класі..." . Тю, пам'ятаю, і що? Може тому що є більш сер'озні причини хвилюватися, я не знаю, але я взагалі зараз глобальний заїбавшийся похуїст.
- З грошима все так само погано, гроші є, витрачаю майже в 0. Не можу зупинитися, яж трясе треба щось купити, бо легке задоволення. Треба спробувати навчитися любити відкладати гроші, як я люблю їх витрачати я не знаю.
- Найкращею зміною у житті по-перше було вийти працювати з дома. Боже, як же я ненавидів маршрутки, їхати годину туда і годину назад, і зиму, і все навколо. А зараз я навіть зиму люблю. Бо виходиш тількі коли хочется, і можна гуляти зранку, чи ввечорі, чи на обіді.
- Хвороби трохи прогресують, оце прям мінус.
Я лінивий і лякливий, я не хочу нічого рішати з ними
- Вчу англійську і отримую задоволення, хоча мені здається я просто отримую задоволення від спілкування з вчительною англійською. Але чи не пофіг? Гроші даю, я задоволений, мені в кайф, мозок працює.

Сміюся з того, як кожен раз намагаюся повернутися до бужо і кожен раз дропаю.
Бо з одного боку зручно, з іншого — я лінивий))

Анон

Re: [дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

Нема роботи — багато буду писати.

Не подобається який я став навіть не лінивий, а без сил. Взагалі нічого не хочу, і спати навіть хочу, якась втома. Ага, може, звичайно, тому що аналізи гівно і залізо і вітамін Д дуже не дуже, га, і хтось забуває їх пити, га, аксолотлику? Та ніііі.
Ледь змусив себе відправити один подарунок, не зміг знайти коробку для нього, ніде нема майже ніяких, тількі зовсім великі, запаковав і відіслав у пакеті. І дуже собою незадоволений. Вийшов за кордони максимальних грошей, але все рівно відчуття що подарунок гівно (ага, 100% по вішлісту + смаколик). Погано запакував, пакет великий, шоколадок мало, і може не смачні і взагалі...
Треба пакувати ще подарунки, а не хочу. Коробок нема, сил нема, настрою нема, ну ви зрозуміли.
Пів дня ходил по вулиці і магазинам. Купив артбук.
Пів дня встановлював іншу підставку для планшета. Теж неідеальна, але зручніша для мого столу. Але не удеальна. Хапаю себе за руки щоб не купити третю. Нафіга, а? А щоб ідеально! Стримуюсь.
Але тепер можу сидіти не тільки згорбившись перед столом, але і відкинувшись на кріслі. Тре тестувати, але я сподіваюся моїм спині та шиї стане краще.
Завтра буду прибирати на столі та не тількі, бо я з ціма коробками та подарунками все засрав. Приберу, може краще на душі стане.

а! З цікавого!
Знайшов чай, який пахне як кола, навіть смачніше. Як кола колись давно!

Teahouse, Christmas Tea №531. Всього лише звичні кориця, кардамон і цедра (ладно, більше: чай чорний цейлонський, плоди шипшини, імбир сушений, гвоздика, кардамон, кориця подрібнена, апельсин сушений, бодян, перець рожевий, пелюстки волошки, яблуко, ароматизатор натуральний апельсин, ароматизатор лимон), але в суміші — реально кола!

Отредактировано (2024-12-27 19:27:36)

Анон

Re: [дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

Та що ж за фігня!
Спробував помалювати — ніби руки чужі. Тобто по роботі це будь-ласка, це ми можемо, але коли для себе, в своєму стилі, то одразу ааааа
Але планшет гарний, я задоволений.

Анон

Re: [дыбр][yes com] Невдала спроба в еволюцію

Коротше я заїбався. Прям ото ЗАЇБАВСЯ.

Я писав що мало роботи?
Нна, аксолотлику, тобі роботу.

Хотів вчитися відкладати?
Ннна тобі ціль!

Понию тут трохи по роботу і взагалі про усе.
Так ось, є в нас же проєкт, і є у нашому проєкті так скажемо прокляте місце вчителя захисту від Темних Мистецтв. 
Щоб не розповідати багато впізнанних деталей (бо як всі знають український геймдев маленький, а світ взагалі у формі валізи) скажу що нам не щастить, довго ніхто не залишається. Не всі йдуть прям зовсім, але місце вакантне донині.
Так ось, дупа горить в мене зараз через це, що мені зараз доводиться замість того, щоб малювати собі, давати фідбеки і трохи дивитися що там у мого відділу на півтори людини, я пишу ну так скажемо завдання для учнів по захисту від темних мистецтв, коли я зіллями займаюся. Де я і де наратив захист від темних мистецтв, ну тобто це взагалі не моя тема, в мене лапки, я не вмію. А доведеться. А винний хто? Той, хто мав би розробити ці завдання, і навіть сказав що розробив, і залишив ооось там у вчительський на столі, а там ніхуяшеньки. І другий такий самий, сказав що написав, залишив ооосьтам... Ну ви зрозуміли. Треба було прослідкувати чи зробили, але це взагалі не моя відповідальність і ну людина трохи вишче за мене у ієрархії.
Сумно дивлюся на завтра і розумію, що треба розписати щоденні завдання і на що і коли скількі часу має бути, бо менеджмент і інші задачі почали їсти набагато більше часу.
Не уявляю як буде, якщо мій "відділ" буде розширятися.

Але ми молодці, їбошимо, виходить прикольно, мені подобається. І ми наче непогано йдемо. От би ще гроші хоч якісь заробляти)

Про відкладання грошей (яке ну йде так собі, чесно кажучі). Я тут, так сталося, став хазяїном квартири, яку тепер треба ремонтувати.
Не піздець, і ремонт не дуже страшний потрібен, але ааааа. Гроші треба, багато, треба економити, а для мене це щось те, що ніколи не вдавалося. Страждаю, виходить погано, але це прям те, що необхідно зробити щоб покращити своє життя. Найстрашніше це просто не купувати якусь фігню і не витрачати гроші на смаколики, бо в мене стрес, робота ааа, цукру хочеться багато, а тіло і так страждає.
І це не те що проблема кількості грошей, це взагалі не проблема, проблема саме відкладати, коли рука постійно тягнеться за чимось у магазині. Ну і як без кави зранку!
Хоч ходи за якоюсь дешевою цукеркою, щоб заспокоїтись і щось купити чисто так.

До лікарів не дійшов, бужо майже не веду.

От що добре — коту краще.
Постійно підгодовую, купую смаколики і різну їжу, він все ще худий, але їсть нормально. Ну, як для свого віку і купи хвороб.

З цікавого: я ж лінивий та пасивний як камінь, але потроху вчуся робити через не хочу і прям зараз, не відкладаючі. Тяжко-важко, задоволення майже немає, але так простіше з виконанням задач.

Для себе не малюю, і майже не граю, сил нема.
Треба ото распорядок дня писати, щоб точно виділити час на відпочинок, прогулянки, роботу і час покричати.

P.S.: моно+живчик з лавандою — смакота!

▼Скрытый текст⬍

І як одразу жерти захотілося, і ніби запах чая солодкого відчув, і ковбаски, і хліба з маслом аааа хліб не купив(

Отредактировано (Вчера 21:52:07)