Вы не вошли.
я декілька місяців тому замовила парфуми сабріни карпентер з ірландії і їх в мене німецька пошта конфіскувала в транзиті. напевно, це був натяг всесвіту не витрачати гроші на хуйню, але парфуми зʼявилися в місцевій мережі, і, боже, які вони погані. ціле літо хуйні не купувала, і ось знову. це якась інфекція капіталістична, нащо я це все купую
зате протестувала один з нових міу міу — я їх не розрізняю, але в одному якась така приємна молочна нотка, наче чай з молоком
ми зʼїздили в центр, пообідали, забрали посилку і зайшли в один магазин електроніки, а в мене відчуття наче мене палкою побили. я раніше навіть не помічала, як сильно на мене впливають сенсорні перевантаження
Отредактировано (2025-11-01 17:19:06)
відрядження:
- я не можу нормально поїсти вже другий день, бо мене КУРВА ТРИГЕРЯТЬ натовпи в готельному ресторані, живу на цукерках, які підбираю в конференц залах; ціль проста — вийти ввечері і купити нормальної їжі в супермаркеті. це вперше таке за останні два роки поїздок. я вже бачу, який мене зрив чекає вдома
- дисморфія клас, бо всюди дзеркала
взагалі якось цього разу особливо поганенько. може, треба було все ж пачку цигарок взяти на цей тиждень ( ховаюся в кімнаті максимально
вийшла в магазин — купила чіпсів і йогурт
взагалі це вже четверте відрядження і думки в мене дуже хуйові щодо мого професійного рівня — він не те, що на дні, він на такому рівні, що я вже не знаю, як мені випливти. всі сім років мені щастило, що мене ніхто ніколи не помічав. я хз, я повністю розглублена
апд
НЕ ДОЇЛА БО НЕ ХОЧЕТЬСЯ

Отредактировано (2025-11-04 23:09:14)
з одного боку, я не їм нормально вже четвертий день, і ховаюся від людей
з іншого боку, нуль мелтдаунів
86кг
i’m tired, boss